Допомога в колоніях – Assistance in the colonies

Це може здатися дивним, але в мене була мрія: відвідати колонію та потиснути руку авторитету. Мрія хлопця з тяжкою формою інвалідності. Але до мрії потрібно вперто йти😉 Колонія буде попереду, а спочатку було Лук'янівське СІЗО Києва. Ми поїхали поспілкуватися з неповнолітніми затриманими. Веселіше за все було читати питання в очах відвідувачів на пропускному пункті: а за що його взяли?😄 Одразу в моїй голові промайнула відповідь: «Обікрав по інтернету Сбербанк Росії». Ми поспілкувалися з молодими хлопцями. Безліч із них сидять за крадіжки, вбивства, викрадення автомобілів, бійки. «Зрозумійте, що ваше життя набагато цікавіше, ніж все те, що ви робите. Ви можете робити добрі справи: саджати дерева, прибирати біля будинків, фарбувати паркани, брати участь у благодійності. Ви навіть можете проводити свій час з особливими. Ми часто сидимо вдома, і у нас немає друзів. А ви можете завітати і запросити на прогулянку. Це буде підтримкою для батьків, які виховують особливих дітей. Почніть змінювати своє життя», — казав я їм. Одні слухали та розуміли, а іншим було байдуже. Але це потрібно було робити, щоб врятувати хоча б одну людську душу.

It may seem strange, but I had a dream: to visit a colony and shake hands with authority. The dream of a guy with a severe disability. But you have to go to the dream stubbornly😉 The colony will be in front, and first there was the Lukyanovka pre-trial detention center in Kyiv. We went to talk to juvenile detainees. It was the most fun to read the question in the eyes of visitors at the checkpoint: what did they take it for? 😄 The answer immediately flashed in my head: "I robbed Sberbank of Russia on the Internet." We talked to young guys. Many of them are imprisoned for theft, murder, car theft, fights. "Understand that your life is much more interesting than everything you do. You can do good deeds: plant trees, clean houses, paint fences, participate in charity. You can even spend your time with specials. We often sit at home and we have no friends. And you can visit and invite for a walk. This will be a support for parents raising special children. Start changing your life, ” I told them. Some listened and understood, while others were indifferent. But this had to be done to save at least one human soul.

І ось мене запросили до колонії для неповнолітніх хлопців в місто Прилуки. Як ви розумієте, я погодився. Звісно, для хлопців було несподіванкою те, що їх приїхав провідати хлопець у такому фізичному стані. Ми поспілкувалися. «Ви потрібні не лише своїм рідним і суспільству, але й таким особливим людям, як я, — говорив їм. — Нам також буває тяжко. Багато з нас сидять вдома, як і ви тут. Наче в камері. Для того, щоб вийти з домашньої в'язниці, нам потрібна ваша дружба та допомога. Тому знайте — кожен з вас потрібен». Потім нам показали територію, житлові кімнати, спортивний зал. Самі хлопці підіймали мене сходами, везли у візку та відповідали на запитання.

And so I was invited to a colony for juvenile boys in the city of Pryluky. As you know, I agreed. Of course, it was a surprise for the boys that a guy in such a physical condition came to see them off. We talked. "You are needed not only by your family and society, but also by such special people as me," he told them. - It is also difficult for us. Many of us stay at home, just like you do here. As if in a cell. In order to get out of home prison, we need yours friendship and help. So know - each of you is needed. Then we were shown the territory, living rooms, gym. The boys themselves lifted me up the stairs, carried me in a wheelchair and answered questions.

Друга моя поїздка відбулася до Кременчуцької виховної колонії для неповнолітніх хлопців. Шлях від Києва до Кременчука — 4 з половиною години в один кінець. Приїхавши на місце, я у своєму виступі розповів про себе та свою діяльність. Потім ми поговорили про ставлення до життя і про його цінність. Сказав, що вони потрібні нам — особливим. Бо багато особливої молоді також сидить в колонії під назвою «квартира». Але якщо хлопці почнуть приходити і пропонувати разом проводити свій час, то кожен буде доповнювати один одного. Після офіційного спілкування хлопці влаштували мені екскурсію територією. Показали свого живого гусака, який також сидить вже 14 років. Посиділи на футбольному полі. Продемонстрували фонтан та безліч зелених насаджень. Піднявшись на другий поверх — переглянув чисті кімнати, тренажерний зал з більярдом та настільним тенісом, кімнату відпочинку. Потім поїхали до їдальні, де хлопці печуть хліб та самостійно роздають їжу. Нашу зустріч завершили спільним фото.

My second trip took place to the Kremenchug correctional colony for juvenile boys. The way from Kyiv to Kremenchuk is 4 and a half hours one way. Arriving at the place, I told about myself and my activities in my speech. Then we talked about the attitude to life and its value. He said that we need them - special. Because many special young people also sit in a colony called "apartment". But if the guys start coming and offering to spend their time together, then everyone will complement each other. After the official conversation, the guys arranged a tour of the territory for me. They showed their live goose, which has also been sitting for 14 years. We sat on the football field. Demonstrated a fountain and many greenery. Going up to the second floor, I looked around the clean rooms, the gym with billiards and table tennis, and the lounge. Then they went to the dining room, where the boys baked bread and distributed food on their own. Our meeting ended with a joint photo.

Тому завжди будьте впертими та йдіть напролом до своїх мрій.

So always be stubborn and go through your dreams.