My #saturdaymemories - Contact Zoo in Odessa
Обережно! Цей допис заряджений на підвищення рівня мімімімі у вашому організмі! Спеціально до челенджу від @olga.maslievich #saturdaymemories розповідаю про свій перший похід в контактний зоопарк.
Carefully! This post is charged with increasing the level of mimimimi in your body! Especially for the challenge from @olga.maslievich #saturdaymemories, I tell you about my first trip to the contact zoo.
Отже, трапилось це два роки тому в славетному і коханому мною місті Одесі. Коли в мене запитали: "Юля, хочеш в контактний зоопарк? Там будуть твої улюблені єноти та інші тваринки і їх можна буде потрогати, погладити та нагодувати", я готова була віддати всі гроші світу та, без перебільшення, пригати аж до стелі!
So, it happened two years ago in the glorious and beloved city of Odessa. When I was asked, "Julia, do you want to go to the contact zoo? There will be your favourite raccoons and other animals and they can be touched, petted and fed," I was ready to give all the money to the world and, without exaggeration, jump to the ceiling!
Відправились ми до контактного зоопарку "Макки-Пакки". Якщо будете в Одесі обов’язково завітайте, а поки я залишу посилання на їхній сайт - Makki-Pakki.
Загалом, тут буде багато фотографій і мінімум тексту, адже на всіх цих мілашок просто потрібно дивитись. Потрібно зазначити, що абсолютно всіх жителів сфотографувати не вдалось, хтось в найвідповідальніший момент втікав з кадру, а інші вийшли розмитими 😁
We went to the Makki-Pakki contact zoo. If you are in Odessa, be sure to visit, and for now, I will leave a link to their site - Makki-Pakki. In general, there will be a lot of photos and a minimum of text, because you just need to look at all these cuties. It should be noted that absolutely all the residents could not be photographed, some ran away from the frame at the most crucial moment, and others came out blurred 😁
Почну із тих, хто найбільше підкорив того дня серце! Це найменші в світі мавпочки - карликові ігрунки, вага котрих не більше 120 грам, а розмір такий, що можна помістити в долоню. Ще це певно найактивніші тварини, котрих я тільки бачила.
Це був перший вольєр до якого ми потрапили і, скажу чесно, під кінець нашого відвідування ми повернулись туди вдруге.
Для початку їх, звичайно, потрібно було задобрити та нагодувати 😏
I'll start with those who won the heart the most that day! These are the smallest monkeys in the world - pygmy marmoset, which weigh no more than 120 grams, and the size can be placed in the palm of your hand. These are probably the most active animals I've ever seen. This was the first aviary we came across and, to be honest, at the end of our visit we returned there for the second time. To begin with, of course, they had to be pleased and fed 😏
Після цього вони давали себе спокійно гладити, фотографувати, пригали довкола нас, а також вирішили, що прикольні двуногі можуть стати новим оглядовим майданчиком.
After that, they allowed themselves to be quietly stroked, photographed, hugged around us, and also decided that funny bipeds could become a new observation deck.
Ви не уявляєте скільки кадрів я зробила для цього моменту, коли ігрунки спокійно сидять та не виходять на фотографії, як сірі плями. Але воно того варте!
You can't imagine how many shots I made for this moment when the pygmy marmoset sit quietly and do not appear in the photo as grey spots. But it's worth it!
А от в сусідньому вольєрі проживали папуги різних кольорів, розмірів та порід. Єдине чітке фото з усіх можливих.
But in the next enclosure lived parrots of different colours, sizes and breeds. The only clear photo of all possible.
Сова та ворон жили окремо та просто гордо спостерігали за всім, що відбувається довкола них періодично видаючи властиві для них звуки.
The owl and the crow lived separately and just proudly watched everything that was happening around them, periodically making their own sounds.
А от переходячи з одного вольєру до іншого можна наштовхнутись на різних тварин. Деякі вільно гуляють по території, деякі в маленьких загонах.
But moving from one enclosure to another you can come across different animals. Some walk freely on the territory, some in small detachments.
Черепахи! Дуже багато милих черепах.
Turtles! Lots of cute turtles.
А от альпака, мені здається, не дуже з адоволена тим, що її не можна годувати і про це написали величезними літерами прямо біля її місця проживання.
But the alpaca, I think, is not very happy that it can not be fed and wrote about it in huge letters right next to her place of residence.
А от зробити спільне селфі вона була зовсім не проти 🖤
But she didn't mind taking a selfie together 🖤
Далі ми направились в вольєр за тваринами, котрі мене цікавили в першу чергу - єноти! Ну всі ж бачили оці милі відео з ними? Хіба не виникає бажання побачити, погладити чи потрогати їхні маленькі ручки?
Then we went to the aviary for the animals that interested me in the first place - raccoons! Well, everyone saw these cute videos with them? Isn't there a desire to see, stroke or touch their little handles?
Як ви гадаєте, як саме пройшла наша зустріч, після того як я летіла до них на крилах щастя в 30-ти градусну спеку? В моїй уяві все це повинно було пройти весело, з массою різних селфі де маленькі харизматичні єнотики позують поруч. А насправді...
How do you think our meeting went after I flew to them on the wings of happiness in the 30-degree heat? In my imagination, all this was to be fun, with a lot of different selfies where little charismatic raccoons pose side by side. And in fact ...
Ніколи! Чуєте? Ніколи не йдіть в кон тактний зоопарк після обіду, коли частина тварин вже повністю наїлась та відправилась спати. Ви побачите приблизно таку картину:
Never! Do you hear it? Never go to the contact zoo in the afternoon when some of the animals have already eaten completely and gone to bed. You will see something like this:
Вони просто ліниво спали і максимум який я заслужила від них, це відкрити оченята та подивитись в мою сторону.
They just slept lazily and the maximum I deserved from them was to open my eyes and look in my direction.
Але, навіть, в цьому випадку любов моя до них не згасла.
But, even in this case, my love for them has not faded.
Ну і, останні, в цьому дописі, але не останні із усього списку жителів контактного зоопарку - лемури. Для того, щоб потрапити в їхній вольєр необхідно було підписати спеціальний документ в якому зазначалось, що я розумію всю відповідальність від перебування з ними в закритому приміщенні та все роблю на власний страх та ризик.
Well, the last in this post, but not the last from the entire list of residents of the contact zoo - lemurs. In order to get into their cage, it was necessary to sign a special document stating that I understand all the responsibility of being with them indoors and do everything at my own risk.
Хм. Я, навіть, не підозрювала, що наша зустріч пройде саме так, як пройшла. Тому що, коли я зайшла всередину вони накинулись на мої ноги і...
Hmm. I didn't even suspect that our meeting would go exactly as it did. Because when I went inside they pounced on my feet and ...
Просто облизували їх. Я не знаю, що саме їх так привабило в мені, але це тривало хвилин 5! Напевно той документ я підписувала на випадок, якщо мене залижуть до смерті чи, якщо вони зітруть мою шкіру язиком 😁
Just licked them. I don't know what attracted them to me, but it lasted 5 minutes! I probably signed that document in case I was licked to death or if they wiped my skin with their tongue 😁
Хоча, якщо говорити серйозно, то вони досить великі, дуже активні і по великому рахунку не дивляться куди пригають, тому певні травми під час перебування з ними все-таки можуть бути. Але не того разу. Ну і наостанок ось вам найбільш відомого лемура в цілому світі, саме такими активними тусовщиками вони і є в житті:
Although, seriously, they are quite large, very active and by and large do not look where they jump, so some injuries while staying with them can still be. But not that time. And finally, here is the most famous lemur in the world, they are such active partygoers in life:
